Хатина — «те саме, що хата», «менша (переважно бічна) кімната в хаті», а також «невелика вбога або стара хата». Найчастіше, це однокамерне житло.
В розмовному, зневажливому значеннях, хатина як «невелика вбога хата», семою охоплює такі назви: як халабуда («убога оселя, хата»), хижа («невелика убога хата; халупа» «стара хата»), халупа («невелика убога житлова будівля; злиденна хата»), буда («невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін.; будка»; «невеличке крите приміщення для собаки; будка, конура»). Колиба — сезонне житло пастухів і лісорубів, поширене в гірських районах Карпат; має значення куреня, халупи, хатини.
Слова «колиба», «колива», «халупа» відомі у всіх слов'ян і зводяться дослідниками до праслов'янської kolyba і далі до індоєвропейської kălūbā і зіставляють з грец. χαλύβη (запозиченим у слов'ян), а з також турецьким типом дерев'яного житла kulübe (кулюбе), також запозиченим у балканських народів. Колиба має значення куреня, халупи, хатини. У праслов'янській мові функціонувало кілька назв житла, серед яких і германського походження jata «комора; охорона», хуzЪ, хуžа «дім, хижа»; xalupa «халупа» з праслов'янської xal- «кущі біля води» + ира (порівняй salix «лоза»), тобто «плетена з пруття хижина».Халупа у лемківських говірках означає «селянська нужденна хата», а у говорі бойків слово халупа негативної конотації не має і вживається у значенні «хата», і у випадку фразеологізмів, в їх складі вживається в значенні «родинне житло». У говорах Карпат халупа має значення «загальна назва житла», «кімната», «дім» і уживається як стилістично нейтральна загальна назва житла у північнозахідних бойківських та надсянських говірках. Лексема халупа у західнослов'янських мовах також не має негативної конотації. Для словаків Slovácká chalupa є таким самим етносимволом, як для українців українська хата.
