Стопа́, ступня́ (лат. pes) — дистальний відділ кінцівки стопоходячих чотириногих, плоске склепіння, що безпосередньо стикається з поверхнею землі та слугує опорою при стоянні та пересуванні.
Стопа людини є найнижчим відділом нижньої кінцівки. Частина стопи, яка безпосередньо дотикається землі називається ступнею (або підошвою). Стопа має три точки кісткової опори, дві розташовуються в передньому відділі стопи й одна в задньому. Задній відділ називають п'яткою; передній, котрий включає п'ять пальців — носків. Крайні пальці стопи (I і V) називаються за аналогією з пальцями рук; внутрішній, найтовстіший палець — великий палець, найтонший короткий — мізинець. З тильної сторони стопи кінці пальців покриті нігтями, які являють собою захисні рогові пластини. З внутрішньої сторони стопи пальці мають м'які подушечки. Пальці ніг розташовуються паралельно один одному і мають меншу рухливість ніж пальці рук.
Пальці ніг включають фаланги кістяка стопи. Кістки стопи протягаються від кінчиків пальців до п'яти, з'єднуючись в тілі стопи. Плесневі кістки і фаланги схожі на п'ясті і фаланги руки, але менш розвинуті через їхню меншу рухливість. При ходьбі першої з поверхнею стикається п'ята, потім бічний край стопи, подушечки підошви та великий палець.
За довжиною пальців у людей розрізняють три типи стопи:
Грецький тип. Великий і третій палець поступаються по довжині другому, за ними за зменшенням йдуть четвертий і мізинець.
Єгипетський тип. Найдовшим є великий палець, далі за зменшенням йдуть другий, третій, четвертий, мізинець.
Прямокутний тип. Усі пальці приблизно однакової довжини. Великий палець дорівнює другому, наступні зменшуються так: третій, четвертий, мізинець.У більшості культур поза приміщенням (включно з європейською і японською) заведено покривати стопи взуттям, в основному, з метою запобігання випадковому пораненню стопи. Існують розбіжності в правилах носіння взуття в приміщенні. У країнах Європи, Канади і Нової Зеландії заведено роззуватися при вході в будинок; у більшості будинків США такого правила не існує. У Японії традиція знімати взуття при вході в приміщення настільки поширена, що підлогове покриття спеціально роблять м'яким, не пристосовуючи його для ходіння у взутті.
У деяких культурах демонстрація босих ніг вважається непристойною та навіть образливою. Наприклад, в арабському світі та Таїланді неприкриті стопи є ознакою бідності або нетрадиційних релігійних переконань.
Галузь медицини, яка вивчає будову та лікування людських стоп називається подологією (англ. podiatry).
