Со́нце (лат. Sol) — зоря, що є центром Сонячної системи. Це майже ідеальна куля з гарячої плазми, розігрітої до світіння термоядерними реакціями, що йдуть в її надрах. Сонце випромінює переважно у спектрі видимого світла, в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах і є найважливішим джерелом енергії для життя на Землі.
Радіус Сонця становить близько 695 000 км, що в 109 разів більше від радіуса Землі. Маса Сонця приблизно в 330 000 разів перевищує Земну — це
1.989
×
10
30
{\displaystyle 1.989\times 10^{30}}
кг, що становить приблизно 99,86% від загальної маси Сонячної системи.. Приблизно три чверті маси Сонця становить водень (~73%); решта — переважно гелій (~25%) і набагато менша кількість важчих елементів, зокрема кисень, вуглець, неон, залізо. Сонце — зірка головної послідовності G-типу (G2V). Отож його неофіційно, і не зовсім точно, називають жовтим карликом (його світло насправді біле). Він утворився приблизно 4,6 млрд років тому в результаті гравітаційного колапсу речовини в області великої молекулярної хмари.
