Нова́ Зела́ндія (англ. New Zealand, маор. Aotearoa) — суверенна острівна держава у південно-західній частині Тихого океану. Розташована на двох великих островах: Північний (маор. Te Ika-a-Māui) і Південний (маор. Te Waipounamu) та близько 600 прилеглих дрібніших островів. Столиця країни — місто Веллінгтон, найбільше місто — Окленд. Населення Нової Зеландії становить близько 4 443 900 осіб (станом на 2012 рік). Держава побудована на принципах конституційної монархії й парламентської демократії і належить до розвинених країн світу. На чолі держави стоїть король Нової Зеландії — Карл III
У XI—XIV століттях острови було заселено вихідцями з Полінезії, європейські дослідники відкрили острови 1642 року. Активне освоєння земель Великою Британією почалося з 1762 року. Однією з основних особливостей Нової Зеландії є географічна ізольованість. Найближчими сусідами країни є — на захід Австралія, відокремлена Тасмановим морем (найкоротша відстань — близько 1700 км); на північ острівні території — Нової Каледонії (близько 1400 км), Тонга (близько 1800 км) та Фіджі (близько 1900 км).
Королівство Нової Зеландії включає в себе незалежні в державному управлінні, але вільно асоційовані з Новою Зеландією острівні держави Острови Кука, Ніуе, а також несамоврядну територію Токелау й антарктичну Територію Росса.
Нова Зеландія є членом Організації Об'єднаних Націй, Співдружності Націй, Тихоокеанського пакту безпеки, Організації економічного співробітництва та розвитку, Асоціації держав Південно-Східної Азії, Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, Секретаріату Тихоокеанської спільноти та Форуму Тихоокеанських островів.
