Мойсей

Мойсе́й (івр. משה‎ — Моше́; араб. موسى‎ — Му́са) — біблійний персонаж з Пятикнижжя у Старому Заповіті. За Біблією — вождь, політичний та релігійний лідер і законодавець єврейського народу, пророк і згідно церковної традиції вважається першим священним автором. Для юдеїв, християн і мусульман та вірних інших авраамічних релігій Мойсей є одним із найбільших пророків. Вважається основоположником іудаїзму.

У Книзі Виходу розповідається, що Мойсей вивів євреїв із єгипетського полону в Обіцяну землю, водив 40 років по пустелі, отримав від Бога Десять заповідей на горі Синай і помер, не діставшись до святої землі.

Існування Мойсея, а також достовірність його життєпису в Біблії є предметом суперечок серед біблеїстів та істориків, однак дослідники зберігають ймовірність, що Мойсей або особа як прототип Мойсея міг існувати в 13 ст до н. е. та взяти на себе місію, що описана у Книзі Вихід. Біблеїсти зазвичай датують його життя XVI-XII століттями до н. е., переважно пов'язуючи з фараонами Нового царства. Більшість[джерело? незалежних дослідників Біблії вважають, що Мойсея ніколи не було — інших джерел, в яких про нього мовилося б, немає.

Талмудичний юдаїзм вважає, що Мойсей жив у роках 1391—1271 до нової доби, святий Єронім наводить як дату народження 1592 рік до Різдва Христового .