Болгарія - онлайн головоломки

Болгарія

Болга́рія (заст. укр. Болгарщина, болг. България), офіційна назва: Респу́бліка Болга́рія (болг. Република България) — держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова, займаючи 22 % його території. Межує на півночі з Румунією — вздовж Дунаю, на півдні — з Грецією і Туреччиною, на заході — з Сербією і Північною Македонією. На сході її омиває Чорне море. Столиця і найбільше місто — Софія. Інші великі міста: Пловдив (382 тис.), Варна (365 тис.), Бургас (226 тис.) Русе (167 тис.). Площа — 110,9 тис. км², що робить її 16-ю за розміром країною Європи, і найбільшою країною Балканського півострова. Загальна довжина державного кордону — 2245 км, з них 1181 км — наземний, 686 км — річковий, і 378 км — морський. Офіційна мова — болгарська, грошова одиниця — лев.

Однією з найраніших культур на землях сучасної Болгарії була неолітична каранова культура, яка сягає 6500 років до н.е У 6–3 століттях до нашої ери, регіон був полем битви для фракійців, персів, кельтів та македонян; стабільність настала коли із завоюванням регіону Римською імперією у 45 році н.е. Східно-римська, або візантійська імперія втратила частину цих територій окупаційній булгарській орді в кінці 7 століття. Булгари заснували перше Болгарське царство в 681 року н. е., яка домінувала над більшою частиною Балкан, і значно вплинула на слов'янські культури, створивши кирилицю. Царство проіснувало до початку 11 століття, коли воно було завойоване та демонтоване візантійським імператором Василієм II. У наслідок успішного болгарського повстання 1185 року, було створено друге Болгарське царство, яке досягло вершини свого розвитку за часів Івана Асена II (1218—1241). Після численних виснажливих воєн та феодальних міжусобиць, царство розпалося у 1396 році, а його території потрапили під владу Османської імперії на наступні п'ять століть.

Після падіння османського пригноблення внаслідок російсько-османської війни 1877–78 років утворилася Третя болгарська держава. Багато етнічних болгарських груп залишилися за її межами, що призвело до кількох конфліктів із сусідами та союзу з Німеччиною в обох світових війнах. У 1946 році Болгарія стала однопартійною соціалістичною державою та частиною Східного блоку під керівництвом Радянського Союзу. Керівна комуністична партія відмовилася від монополії на владу після революцій 1989 року, і дозволила проведення багатопартійних виборів. Пізніше, Болгарія перейшла до демократії та ринкової економіки.

Після прийняття демократичної конституції у 1991 році, суверенна держава стала унітарною парламентською республікою з високим ступенем політичної, адміністративної та економічної централізації. Населення чисельністю у 7 мільйонів проживає головним чином у Софії та столицях 26 інших провінцій. Населення країни скорочується з кінця 1980-х років.

Болгарія є членом Європейського союзу з 2007 року, Організації Об'єднаних Націй з 1955, НАТО з 2004; країна є державою-засновницею Організації з безпеки та співробітництва в Європі і тричі займала місце в Раді Безпеки ООН. Її ринкова економіка входить до Єдиного європейського ринку і здебільшого покладається на послуги, за якими слідують промисловість, особливо машинобудування та видобуток металів, корисних копалин і переробка сировини, а також сільське господарство. Однією з основних галузей економіки також є туризм. Широко поширена корупція, що є головною соціально-економічною проблемою; країна потрапила до категорії найбільш корумпованих країн Євросоюзу станом на 2018 рік.