Єлизавета II - онлайн головоломки

Єлизавета II

Єлизаве́та II (Елізабет Александра Мері Віндзор, англ. Elizabeth II, Elizabeth Alexandra Mary Windsor; 21 квітня 1926, Мейфер, Лондон, Англія, Британська імперія — 8 вересня 2022, замок Балморал, Шотландія, Велика Британія) — королева Сполученого Королівства та 14 країн Співдружності націй з 6 лютого 1952 року до своєї смерті 8 вересня 2022 року. Правила 70 років і сім місяців, найдовше з усіх британських монархів.

Народилася в Мейфері (Лондон) першою в родині герцога і герцогині Йоркських (пізніше король Георг VI і королева Єлизавета). Батько зійшов на престол у 1936 році після зречення престолу своїм братом, корони Едуарда VIII, що зробило Єлизавету II імовірною спадкоємицею. Здобула приватну освіту вдома та розпочала виконання державних обов'язків під час Другої світової війни, служачи у жіночому допоміжному територіальному корпусі (першою з жінок королівської родини служила у війську). У листопаді 1947 року вступила в шлюб із Філіпом Маунтбеттеном, колишнім принцом Греції та Данії. Шлюб тривав 73 роки до смерті чоловіка у квітні 2021 року, у ньому Єлизавета II народила чотирьох дітей: Чарльза, короля Сполученого Королівства, Анну, принцесу Великої Британії, принца Ендрю, герцога Йоркського і принца Едварда, графа Вессекського.

Після смерті батька в лютому 1952 року 25-річна Єлизавета стала правлячою королевою семи незалежних країн Співдружності: Великої Британії, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки, Пакистану та Цейлону (нині Шрі-Ланка), а також Главою Співдружності націй. У країнах Співдружності королеву представляли генерал-губернатори, яких вона призначала. Єлизавета II правила у статусі конституційного монарха протягом великих політичних змін, як-от конфлікт у Північній Ірландії, деволюція у Сполученому Королівстві, деколонізація Африки, а також вступ Сполученого Королівства до Європейських Співтовариств і вихід із Європейського Союзу. Кількість підвладних їй територій змінювалася з часом, коли деякі володіння отримували незалежність, а деякі ставали республіками. Її численні історичні візити і зустрічі включають державні візити до Китаю в 1986 році, Росії в 1994 році, Республіки Ірландія у 2011 році, а також візити до п'яти римських пап.

Серед важливих подій її правління — коронація Єлизавети II у 1953 році та святкування її срібного (1977), золотого (2002), діамантового (2012) та платинового (2022) ювілеїв. Єлизавета II жила і правила найдовше з британських монархів, була найстарішою і найдовше правлячою главою держави, а також другим за тривалістю правління суверенним монархом у світовій історії. Час від часу вона стикалася з республіканськими настроями та критикою королівської родини у ЗМІ, особливо після розпаду шлюбів її дітей, її annus horribilis у 1992 році та смерті її колишньої невістки Діани, принцеси Уельської у 1997 році. Проте підтримка монархії у Сполученому Королівстві залишалася незмінно високою, як і її особиста популярність. Єлизавета II померла 8 вересня 2022 року.