Шафра́н або шапра́н — найдорожча у світі пряність, що представлена висушеними приймочками шафрану посівного. Належить до типових компонентів арабської, іспанської та, частково, європейської кухонь, втім у зв'язку із високою ціною не входить до повсякденного меню. Має яскраво виражені фарбувальні властивості, інколи застосовується як лікарська сировина.
Слово «шафран» походить від слова XII століття фр. safran, яке в свою чергу походить від лат. safranum. Це слово також пов'язане з італ. zafferano та ісп. azafrán, що походить від араб. زَعْفَرَان zaʻfarān — назви цієї спеції арабською мовою, від першоджерела перс. زَرپَران zarparān, «золоте листя». У сучасній перській мові використовують видозмінену назву перезапозичену з арабської.
Продукт являє собою рильця суцвіть рослини під назвою крокус посівний. Ззовні він виглядає як невеликі переплутані між собою ниточки, рідше спецію продають у вигляді порошку. Він має унікальний смак, аромат і хімічний склад, який не зрівняється з жодною іншою пряністю в світі.
Шафран можна назвати одним із найдавніших продуктів у світі — найдорожча у світі спеція[джерело?] — він згадується в єгипетських папірусах, працях Гомера і Гіппократа і навіть Біблії поряд з оливками і інжиром.
Де і як росте?
У дикій природі крокус посівний зустрічається в регіонах з холодною зимою і жарким літом — Ірані, Індії, Афганістані, Туреччині, Азербайджані, але з недавніх пір його почали культивувати в Іспанії, Франції
Він добре приживається на освітлених місцях з родючим, добре дренованим і повітропроникним ґрунтом — рослина є посухостійкою, тому надлишок вологи для неї згубний. За сприятливих умов крокуси цвітуть уже на другий рік після посадки і ростуть на одному місці протягом декількох років, але суцвіття з часом дрібніють і виглядають менш естетично
