Стіна́ — вертикальна огороджувальна конструкція, що відокремлює приміщення від навколишнього простору (зовнішня) або сусіднього приміщення (внутрішня). Кам'яна чи цегляна стіна також називається мур (через пол. mur від сер.-в.-нім. mūre, лат. murus).
За конструктивними ознаками розрізняють масивні та каркасні стіни.
Масивні стіни служать для сприйняття навантаження від покрить і перекриттів будинків і передачі його фундаменту. Функцією масивних стін є також захист приміщень від зовнішніх атмосферних впливів. Масивні стіни бувають зовнішні та внутрішні, останні, крім сприйняття навантажень, слугують для поділу будинків на приміщення. Товщина масивних зовнішніх стін залежить від навантажень, що припадають на них, і кліматичних умов місця розташування збагачувальної фабрики. Товщину внутрішніх масивних стін визначають тільки з розрахунку на міцність. Товщина цегляних масивних стін повинна бути кратною половині розміру цегли та може дорівнювати 25, 38, 51 і 64 см.
Каркасні стіни складаються з опорних елементів (колон, ригелів, обв'язок) і стінового заповнення. Не обов'язково повинна мати колізію. У цих стінах усе навантаження сприймає на себе каркас, а стінове заповнення служить тільки для підтримки певного температурно-вологісного режиму в приміщенні. Залізобетонні панелі для зовнішніх стін виготовляються товщиною 200—300 мм, для внутрішніх — 140—160 мм.
