Синаго́га (від грец. συναγωγή — зібрання, спільнота; івр. בית כנסת — бейт кнесет, тобто дім зборів, зібрань) — юдейський молитовний будинок чи приміщення, де юдеї вивчають Святе Письмо моляться Богові. На відміну від православної церкви, синагога не є храмом, а лише приміщенням для громадської молитви. Також громада віруючих юдеїв, які поклоняються в одній синагозі та формують собою спільноту.
Зазвичай являє собою споруду характерної архітектури. Щоправда, за юдейськими релігійними правилами, синагогою може бути будь-яке приміщення, яке було освячене за спеціальним обрядом.
Згідно з Талмудом, споруда синагоги повинна розміщуватись у центрі єврейського поселення, як правило, на підвищенні і бути домінантою всієї прилеглої території. Традиція надає синагозі величезне значення в єврейському житті. Талмуд вважає, що вона поступається за святістю тільки Єрусалимському Храму, і називає її мікдаш меат — «мала святиня», як сказано:
