Сестри Місіонерки Любові
Сестри Місіонерки Любові або Сестри Матері Терези, рідше Орден Милосердя (лат. Congregatio Sororum Missionarium Caritatis, абревіатура конгрегації — MC) — католицька чернеча конгрегація офіційно визнана та заснована 1950 року Матір'ю Терезою. Складається із 4,500 сестер у 133 країнах та багатьох волонтерів. Членам дозволяється використовувати абревіатуру «MC». Сестри зобов'язані дотримуватись обітниці з цнотливості, бідності, послуху та обітниці «надавати щиру та безкоштовну допомогу найбіднішим з бідних».
На сьогодні фонд включає у себе споглядальні та активні філії братів та сестер у багатьох країнах світу. У 1963 році було засновано споглядальну філію сестер та активну філію братів. Філія братів місіонерів любові була заснована спільно з австралійським єзуїтом (який став Братом Ендрю, MC) отцем Яном Траверс-Боллом SJ. У 1979 році було додано споглядальну філію Братів, а у 1984 році разом із Матір'ю Терезою та отцем Джозефом Ленгфордом було створено священницьку філію Отців Місіонерів Любові, що по суті поєднував діяльність Місіонерів Любові та релігію. Як і сестри, отці живуть просто, без телебачення, радіо чи інших повсякденних зручностей. Вони відвідують сім'ї один раз на п'ять років, та не беруть щорічну відпустку. Миряни та не католики, що добровільно бажають долучитися до діяльності Місіонерів Любові стають Співробітниками Матері Терези (англ. Co-Workers of Mother Teresa), Хворими і Стражденними Співробітниками (англ. Sick and Suffering Co-Workers) чи Мирянами Місіонерами любові (англ. Lay Missionaries of Charity).
Місіонери надають допомогу біженцям, колишнім повіям, психічно хворим, хворим дітям, кинутим дітям, хворим на проказу, хворим на ВІЛ/СНІД, старим та видужуючим. Місіонери мають школи, у яких працюють добровольці для навчання безпритульних дітей. Також волонтери працюють у «супових кухнях», закладах призначених для годування безпритульних та надають багато інших послуг відповідно до потреб громади. Зокрема у Колкаті (Калькутта) працюють 19 будинків у тому числі будинки для жінок, дітей-сиріт та вмираючих. Працює СНІД-госпіс, школи для безпритульних дітей та лепрозорій. Ці послуги надаються усім людям незважаючи на їх релігію чи соціальну касту.
У 1990 році Мати Тереза попросила піти з посади голови місіонерів, проте незабаром була знову обрана вже як Генеральна настоятелька. 13 березня 1997 року, за шість місяців до смерті Матері Терези, Сестра Нірмала Джоші була обрана генеральною настоятелькою Місіонерів Любові. Сестра Марія Према була обрана наступницею у капітулі та прийняла обов'язки генеральної настоятельки у березні 2009 року після відставки Сестри Нірмали.
