Сага - онлайн головоломки

Сага

Са́га (давньоскан. saga, МФА: [ˈsaːɣa] — сказання) — оригінальні та перекладні епічні (історичні та героїчні) твори з віршованими вставками, поширені в Ірландії та Ісландії (VIII-XIII ст.).

Поділяються на ранні (усні) та пізні (писемні), створені безіменними авторами (філідами) — знавцями давніх законів. Найпоширеніші мотиви саг — військові подвиги, викрадення худоби, сватання, плавання у дивні краї, бенкети. Саги нагадують за стилем лицарські романи.

Переважно у сагах описувалися військові подвиги, викрадення худоби, сватання, плавання у дивні краї, бенкети.

Іноді використовувалися інтертекстуальні елементи, запозичені з античного, біблійного епосів тощо, як-от про троянців, юдеїв та інших, а також апостольські, переважно перекладені з латини, пов'язані з запровадженням християнства в Скандинавії в XI—XII ст.

У метафоричному сенсі (а іноді й іронічно) сагою називають також літературні твори інших стилів та епох (у тому числі сучасні) або взагалі життєві історії, що мають щось спільне з давньоскандинавськими сагами: зазвичай це деяка епічність стилю або змісту та / або ставлення до сімейних історій декількох поколінь. Деякі автори включають слово «сага» в назву своїх творів.

Назва saga, ймовірно, походить від ісландського дієслова segja — говорити, і позначає як усне оповідання, так і оформлене у письмовому вигляді. Спочатку в ісландців термін «сага» застосовувався по відношенню до будь-якої прозової розповіді, проте нині він об'єднує сукупність літературних пам'яток, записаних у вказаний час.

Матеріалом для саг також були таттри.Систематизація саг розпочалась у XII ст. Деякі їхні сюжети (сказання про Фінна) поширилися за межі Ірландії та Ісландії, вплинули на творчість Дж. Макферсона, Г. Ібсена, Дж. Голсуорсі та інших.