Російська мова
Росі́йська мо́ва (рос. ру́сский язы́к, МФА: [ˈruskʲɪi̯ jɪˈzɨk] ( прослухати), історичний екзонім — москови́тська) — східнослов'янська мова індоєвропейської мовної сім'ї, є однією зі слов'янських мов, що входять до більшої балто-слов'янської гілки. Є національною мовою росіян і державною мовою Російської Федерації, одна з двох державних мов Республіки Білорусь, одна з офіційних мов Республіки Казахстан, Киргизької Республіки і широко використовується як лінґва франка на Кавказі, в Центральній Азії, а також у певній мірі в Балтійських країнах і в Україні. Вона була де-факто мовою СРСР до його розпаду; і використовувалася як офіційна чи в суспільному житті в усіх пострадянських державах.
Російську мову розуміює не більш ніж 258 мільйонів людей у всьому світі, і вона є найбільш вживаною слов'янською мовою, найбільшою 'рідною' мовою в Європі . Число людей, які володіють російською мовою в Російській Федерації становить 137,5 млн осіб (2010). Велика кількість російськомовних є жителями інших країн, таких як Ізраїль та Монголія. Це сьома мова у світі за кількістю носіїв мови та восьма за чисельністю тих, хто володіє нею як рідною після китайської, англійської, гінді, бенгальської, арабської, португальської та іспанської. Російська є другою за частотою використання мовою в Інтернеті після англійської і є однією з двох офіційних мов на борту Міжнародної космічної станції, а також однією з шести офіційних мов Організації Об'єднаних Націй.Російське письмо використовує кирилицю; воно розрізняє приголосні фонеми з піднебінною вторинною артикуляцією та без них — так звані «м'які» і «тверді» звуки. Майже кожен приголосний має твердий або м'який аналог, і ця відмінність є помітною рисою мови. Ще один важливий аспект — скорочення ненаголошених голосних. Фонологічний лад російської мови характеризується історично складною системою консонантизму, що включає 37 приголосних фонем, і менш складною системою вокалізму, в який входять 5 або 6 голосних фонем. При цьому як в системі голосних, так і в системі приголосних відзначається велика різноманітність позиційних видозмін. Зокрема, голосні в ненаголошеній позиції послаблюються і в ряді випадків не розрізняються. Наголоси зазвичай не вказуються ортографічно, хоча необов'язковий акут може бути використаний для позначення наголосу, наприклад для розрізнення гомографічних слів, напр. замо́к і за́мок, або для вказівки правильної вимови незвичних слів чи імен.
За морфологічною будовою російська мова переважно флективна, синтетична. Граматичне значення лексем передається, як правило, за допомогою словозміни. Кожна флексія зазвичай виражає кілька значень одночасно. Поряд із синтетичними формами в російській мові також спостерігається розвиток елементів аналітизму.
Синтаксис російської мови характеризується відносно вільним порядком слів, протиставленням однокомпонентних і двокомпонентних структур простих речень, наявністю трьох видів складних речень, активною роллю інтонаційних засобів. Засоби поповнення словникового фонду — створення слів за власними моделям і запозичення. До ранніх запозичень відносять слов'янізми, грецизми і тюркізми. З XVIII століття переважають нідерландські, німецькі та французькі запозичення, з XX століття — англіцизми.
Діалекти російської мови групуються у два наріччя: північне і південне. Між говірками локалізуються перехідні середньоросійські говірки, що стали основою сучасної літературної мови.[⇨]
В історії російської мови відрізняють три основні періоди: давньоруський, загальний для російської, білоруської та української мов (VI—XIV сторіччя; деякі дослідники вважають термін «давньоруська мова» некоректним, пов'язуючи формування східнослов'янських мов з розпадом безпосередньо праслов'янської мовної єдности), староросійський (XIV—XVII ст.) і період національної російської мови (із середини XVII сторіччя).[⇨] Хоч і існував спільний давньоруський період, однак за лексичним складом до української мови генетично найближчі польська і словацька мови з — 70 % і 68 % спільної лексики (якщо не враховувати білоруську з якою 84 %), поки з російською — приблизно 62 %.Комплекс наук про російську мову називається лінгвістичною русистикою.
