Раке́тка — спортивний інвентар, використовується в багатьох атлетичних дисциплінах таких як теніс, бадмінтон, настільний теніс, пляжний теніс, сквош, і ін. Для кожного виду спорту призначені різні за типом, розміром, вагою і матеріалом виготовлення ракетки.
Ракетка складається з ручки і поверхні, що б'є. Поверхня, що б'є, може бути суцільною, наприклад в ракетці для настільного тенісу або складатися з натягнутих струн. У останньому випадку струни натягаються на обід овальної або краплеподібної форми головки ракетки. Раніше ракетки зазвичай виготовляли з дерева, а для струн використовували жили або кишки домашніх тварин. В наш час[коли?] як матеріали для ракеток звичайно використовують синтетичні матеріали, такі як вуглецеве волокно і сплави легких металів. Для виготовлення струн звичайно використовують нейлон, або інші синтетичні матеріали, хоча струни з коров'ячих кишок все ще використовуються для натяжки тенісних ракеток для професіоналів. Ручки ракеток зазвичай обмотані спеціальною тканиною, що допомагає гравцям їх утримувати, та поглинає піт.
Довжина тенісної ракетки не повинна перевищувати 81,3 см. У залежності від ваги тенісні ракетки поділяють на декілька категорій: від ультралегких (до 350 г), позначених маркуванням UL, до H, тобто важких (понад 400 г). Розрізняють ракетки і за розмірами руків'я, ці розміри позначені відповідними номерами: від N3 (тонкі) до N7 та N8 (товсті). За формою ободу ракетки бувають лопатоподібними та краплеподібними, а за своїми ігровими властивостями — жорсткими та м'якими. Ще одна характеристика тенісної ракетки — її баланс, або центр ваги. Баланс може бути нейтральним, зміщеним у голівку або зміщеним у ручку. Вибір ракетки залежить від віку, статі, рівня фізичної підготовки та інших даних. Так, важчі ракетки підходять винятково фізично розвинутим гравцям. Випускаються спеціальні дитячі ракетки з коротшим руків'ям, розраховані на гравців до 16 років, та ракетки юніорські (16-19 років) зі спрощеною конструкцією.
