Православна церква
Схі́дна Правосла́вна Це́рква (грец. Ανατολική Ορθόδοξη Εκκλησία), офіційно Правосла́вна Католи́чна та Апо́стольська Це́рква (грец. Ορθόδοξη Καθολική και Αποστολική Εκκλησία) — третя за чисельністю (після католиків і мусульман-сунітів) релігійна спільнота у світі та друга за чисельністю внутрішньо єдина християнська спільнота з приблизно 220 мільйонами охрещених членів. Церква складається з ряду єдиних у теології помісних автокефальних церков, що перебувають між собою у євхаристійному спілкуванні. Богослужіння і віровчення є христоцентричні. Кожну з церков очолює синод (собор) єпископів, чиє завдання полягає в збереженні віровчення, традиції та практики Вселенської церкви. Усі православні єпископи ведуть свою хіротонічну лінію до одного з дванадцяти апостолів. Канонічні помісні церкви записано в диптиху православних церков. Церква не має центральних доктринальних повноважень, аналогічних Римському єпископу, але Вселенський патріарх Константинопольський всіма визнаний як primus inter pares («першим серед рівних») єпископів. Як одна з найстаріших релігійних установ, що збереглися у світі, Східна православна церква зіграла визначну роль в історії та культурі Східної та Південно-Східної Європи, Кавказу та Близького Сходу.
Східна православна теологія ґрунтується на святій традиції, яка включає догматичні постанови семи Вселенських Соборів, Святе Письмо та вчення отців Церкви. Церква вчить, що це єдина, свята, соборна та апостольська церква, створена Ісусом Христом у його Великому дорученні, і що її єпископи є наступниками Христових апостолів. Вона стверджує, що сповідує первісну християнську віру, передану святою традицією. Його патріархати, що нагадують пентархію, та інші автокефальні та автономні церкви відображають різноманітну ієрархічну організацію. Вона визнає сім основних таїнств, головним із яких є євхаристія, що здійснюється літургійно в синаксісі. Церква вчить, що через освячення, на яке звертається священник, хліб і вино, що приносять жертву, стають тілом і кров'ю Христа. Діву Марію шанують у Східній православній церкві як Богородицю, шановану в богослужіннях.
Східна православна церква мала євхаристійне спілкування з Латинською церквою в державній церкві Риму аж до східно-західного розколу в 1054 р., особливо заперечуючи авторитет Папи Римського. До Ефеського собору в 431 р. Церква Сходу також брала участь у цьому спілкуванні, як і Орієнтальні православні церкви перед Халкідонським собором у 451 р., що розділив «Велику церкву» насамперед через розбіжності в христології.
