Питна вода — вода, в якій бактеріологічні, органолептичні показники та рівні токсичних хімічних речовин, перебувають у межах норм питного водопостачання:
Основна вимога до органолептичних властивостей води — відсутність неприємного запаху, смаку, кольору.
Мінералізація води (сухий залишок) згідно з нормативними вимогами не повинна перевищувати 1 г/дм3, але може бути 1,5 г/дм3 — за погодженням з головним санітарним лікарем відповідної адміністративної території України. Водночас, за показником фізіологічної повноцінності мінерального складу води — оптимальною є мінералізація 0,2-0,5 г/дм3. Для посушливих районів світу вода може вважатися доброю при мінералізації до 1 г/дм3, задовільною — від 1 до 2 г/дм3, допустимою для пиття — від 2 до 2,5 г/дм3, допустимою для пиття в крайніх випадках — від 2,5 до 3,0 г/дм3.
Твердість води (вміст йонів кальцію та магнію) не повинна перевищувати 7 ммоль/дм3 кількості речовини еквівалента.
Значення pH мусить бути в межах 6,5-8,5.
Концентрація нітратного йона не повинна перевищувати 45-50 мг/дм3 (у перерахунку на азот — близько 10 мг/дм3).
Важливе значення має характеристика мікробіологічного стану питної води (колі-індекс — не більше 3, колі-титр — не менше 300). Більшість країн Північної Америки та Європи постійно розробляють і удосконалюють більш жорсткі стандарти питної води, до того-ж пріоритетом для всіх країн є епідемічна безпека питної води.Вода питна. Законом України віднесена до харчових продуктів:
«Вода питна — харчовий продукт, придатний для споживання людиною»;
«Харчовий продукт — речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною. До харчових продуктів належать напої (в тому числі вода питна), жувальна гумка та будь-яка інша речовина, що навмисно внесена до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки».Додаткові приклади застосування води (крім питних цілей) передбачають: використання в туалеті (промивання), в мийці (посуд) та для зрошування.
У питному водопостачанні підземні води мають значні переваги перед поверхневими, оскільки менше забруднені та відзначаються стабільнішими хімічними властивостями. Зокрема в Києві, за використання трьох джерел водопостачання (Десна, Дніпро, артезіанські води), частка підземних вод перевищує 15 %.
