П'ятику́тник — планіметрична фігура, многокутник, що має п'ять сторін, п'ять вершин та п'ять кутів.
Також можливе альтернативне визначення:
П'ятику́тник — це частина площини, обмежена простою замкненою ламаною, яка містить п'ять ланок. Вона складається з п'яти точок (вершин п'ятикутника), послідовно з'єднаних п'ятьма відрізками (сторони або ребра п'ятикутника). При цьому жодні три з даних точок не повинні лежати на одній прямій.
П'ятикутник позначають, записуючи його вершини. Наприклад, так: ABCDЕ. У позначенні п'ятикутника вершини, що стоять поряд, повинні бути сусідніми.
Вершини п'ятикутника називаються сусідніми, якщо вони є кінцями однієї з його сторін. Відрізки, що сполучають несусідні вершини п'ятикутника, називаються діагоналями.
Сторони п'ятикутника, що виходять з однієї вершини, називаються сусідніми сторонами.
П'ятикутник може бути простим (без самоперетинів; може бути опуклим та вгнутим) або схрещеним(з самоперетином).
Сума довжин усіх сторін п'ятикутника називається периметром.
Сума внутрішніх кутів простого п'ятикутника дорівнює 540°.
