Лічба (прасл. *ličiti), рахування, рахунок (пол. rachować, від віл. raehiyn), рідко щитання (псевдоросіянізм, дав.-рус. съчьтати < прасл. *sъ і прасл. *čьtati) — це процес знаходження числа елементів скінченної множини об'єктів. Традиційний спосіб лічби складається із постійно зростаючих (уявних чи розмовних) лічильників на одиницю для кожного елемента множини, у якийсь порядок, роблячи маркування (або заміну) цих елементів, щоб уникнути використовування того самого елемента декілька разів, доки не залишилося не використаних елементів; якщо лічильник був встановлений на одиницю після першого об'єкта, значення, після використання фінального об'єкта, дає бажану кількість елементів.
Зв'язаний термін перерахування відноситься до унікальної ідентифікації елементів скінченної (комбінаторної) множини або нескінченної множини шляхом присвоєння номера кожному елементу.
Лічба іноді охоплює номера відмінні від одиниці; наприклад, при рахуванні грошей, не беручи до уваги дрібні гроші, «рахуючи по два» (2, 4, 6, 8, 10, 12, …), або «рахуючи по п'ять» (5, 10, 15, 20, 25, …).
Існують археологічні докази того, що люди використовують лічбу щонайменше 50 000 років. Лічба, здебільшого, використовувалася стародавніми цивілізаціями задля контролю соціальних та економічних показників, таких як кількість членів групи, кількість здобутих тварин, майна чи боргу (тобто бухгалтерія). Розвиток лічби привів до розвитку математичної нотації, систем числення та письма.
Copyright 2024 puzzlefactory.com Всі права захищені.
