Літургійний рік
Літургійний рік — літургійний порядок Вселенської, чи якоїсь помісної Церкви, із циклами рухомих і нерухомих свят, зложений з неділь, днів тижня, празників Господських, Богородичних, святих Божих угодників та періодів постів і заказаних часів.
В накресленні програми обновлення духовного й літургічного життя в Церкві, Собор передбачує теж обновлення, чи примінення до сучасних вимог життя, літургічного року, маючи завжди на приміті духовне добро вірних і конкретні умовини, серед яких їм приходиться жити. Про таке примінення літургічного року Собор говорить раз у своїй конституції про св. Літургію (102-111), а другий раз в своєму декреті про Східні Католицькі Церкви.
Літургічний круг східних Церков (православної чи греко-католицької) є дуже багатий. Літургічний Устав веде впродовж цілого року і постійно ставить перед очі своїх вірних таїнства життя, страстей, смерті і воскресіння Божественного Спасителя вірних християн, величі Божого материнства і могутнього заступництва Пречистої Діви Марії, подвиги святих мужів і жінок, що своїм геройським наслідуванням Христа прославили Бога й увесь людський рід. Часи посту й повздержання від гучних забав має помогти вірним більше запанувати над собою та краще приготуватись на таїнственну зустріч з Христом, в Пресвятій Євхаристії за життя, і в день другого приходу Христа при кінці світу.
Що до Свят, постів і заказаних часів, це питання завжди було предметом церковних нарад (так до календаря додавалося прославлення нових святих на вже існуючі дати). Але тому, що Вселенська Церква, підготовляє провірку обов’язуючих Свят, постів і священних часів та підготовляє в цій справі своє авторитетне рішення, відносні постанови окремих церков в цій справі проголошуються на місцевому рівні серед вірних. До часу проголошення цих постанов, віруючому завжди необхідно придержуватись до тепер існуючих практик.
