Кораблі вікінгів — судна унікальної конструкції, які використовувалися в середньовічній Скандинавії за часів доби вікінгів (VIII—XI ст). Параметри кораблів вікінгів різнились в залежності від їх призначення, але загалом їх можна характеризувати як видовжені, легкі та гнучкі човни з низькими бортами, широким розвалом бортів, справжнім кілем, симетричними гострими носом і кормою та високо піднятими штевнями. Обшивка їх корпусу здійснювалась за характерною клінкерною технологією (внапусток), коли дошки обшивки корпуса човна частково перекривали нижній шар і скріплювались між собою металевими заклепками. Штевні деяких набільших і найпрестижніших військових кораблів могли прикрашатись головами драконів та інших звірів, через що такі кораблі ортимали назву дракари, хоча про це відомо лише з історичних джерел дотепер не знайшло свого археологічного підтвердження. Кораблі вікінгів використовувалися як у військових цілях, так і для дальньої торгівлі, розвідки та колонізації.
У літературі кораблі вікінгів зазвичай поділяються на дві великі групи: більш округлі і місткі торгові кораблі та військові «довгі кораблі» з меншою вантажопідйомністю, але більшою швидкістю. Однак ці категорії частково збігаються і деякі транспортні кораблі також входили до складу військових флотів. Головні морські шляхи в Скандинавії пролягали в прибережних водах, тому більшість кораблів вікінгів мали легку конструкцію, тоді як деякі типи кораблів, такі як кнор, мали більш міцну і надійну конструкцію і підходили для довгих плавань у відкритому океані. На своїх кораблях вікінгі плавали зі Скандинавії до Балтійського моря, Британських островів, Ісландії, Фарерських островів, Гренландії, Ньюфаундленду, Середземного моря, Чорного моря та Африки.
Особливою перевагою кораблів вікінгів була їх порівняно невелика вага, що робило можливим їх транспортування волоком по суші, наприклад, щоб увійти або вийти з Балтійського моря, кораблі могли перетягувати напряму через півострів Ютландія замість огинати його навколо по морю, а також подорожувати континентальними річковими мережами Східної Європи, перетягуючи кораблі волоком від однієї річки до іншої.
