Еспре́со (італ. espresso — «вичавлений», «спресований», а також «швидкий» або «тільки-но виготовлений») — метод приготування кави шляхом пропускання гарячої води (85-97 °C) під тиском 9 бар через попередньо затепінговану таблетку свіжозмелених кавових зерен та однойменний міцний концентрований кавовий напій, зовні вкритий густою пінкою, що називається крема.
Еспресо є основою ряду кавових напоїв, які готуються на сучасних еспресо-машинах: американо, лате, капучино тощо.
Виникнення технології приготування еспресо пов'язують з винайденням наприкінці ХIХ ст. Анджело Морйондо кавової машини, яка готували порційну каву. З часом ця машина була вдосконалена Луїджі Беццера і Дезидеріо Павоні. Однак моделі Беццера та Павоні мали один суттєвий недолік: прямий паровий тиск спалював кавові масла, що не найкраще впливало на смакові якості напою. Лише з винайденням Акілле Гаджею технології подачі гарячої води під тиском (1938) та пістонного механізму (1947) з'явилася можливість готувати еспресо в його класичному вигляді.
