Деревні рослини, дерев'янисті рослини — багаторічні вічнозелені і листопадні рослини, стовбур і гілки яких утворюють деревину. Є головним елементом лісу, формують його ландшафт, і є основними утворювачами лісового біогеоценозу. Розділ ботаніки, що вивчає деревні рослини, називається дендрологія.
Згідно класифікації датського ботаніка Крістена Раункера деревні рослини мають багаторічні надземні пагони з бруньками відновлення, що розташовуються високо у кроні. У своїй класифікації Раункер відносить їх до групи фанерофітів.
У класифікації І. Г. Серебрякова поділяються на три типи: дерева, чагарники та чагарнички.
Для голонасінних і дводольних деревних рослин характерно потужне вторинне потовщення і розвиток перидерми.
Деревні рослини, залежно від умов зовнішнього середовища, набувають різноманітні життєві форми: дерева, чагарники, ліани, стелю́хи (наприклад, кедровий стелю́х). На відміну від трав'янистих рослин, у деревних надземні вегетативні органи в несприятливих умовах не відмирають повністю, а при настанні сприятливого періоду відновлюють свій ріст з утворенням нових листків, квіток і плодів. Завдяки цьому такі рослини здатні розростатися, утворюючи великі стовбури і потужні гілки, можуть рости багато років і досягати величезних розмірів.
У товщі деревини деревних рослин формується періодична шарувата структура річних кілець. Деревні рослини здебільшого представлені насіннєвими рослинами, але також і серед папоротей зустрічаються деревоподібні.
У лісових насадженнях, у тому числі штучних, зазвичай виділяють деревні рослини головної породи (великі дерева), супутньої породи та чагарники.
