Давид (івр. דָּוִד — "улюблений", "коханий") — другий цар давнього Ізраїлю, правнук Боаза та Рут. Найчастіше згадується в Біблії. Давид був наймолодшим з вісьмох синів Єссея, народився у місті Вифлеємі бл. 1035 року до н. е.
Увійшов у історію як Цар, автор псалмів. Царював 40 років (близько 1004 — 965 до н. е.): сім років і шість місяців був царем Юдеї (зі столицею в Хевроні), потім — царем об'єднаного царства Ізраїлю та Юдеї (зі столицею в Єрусалимі).
Образ Давида є образом ідеального володаря, з роду якого (по чоловічій лінії), згідно з біблійним пророцтвам, вийде Месія, що повинно здійснитися згідно з єврейською традицією, і вже здійснилося, згідно з християнським Новим Завітом, де докладно описано походження Месії — Ісуса Христа від царя Давида (див. Родовід Ісуса Христа).
Давид привів народ Ізраїлю до багатьох перемог у війнах за незалежність та вплив серед сусідніх держав та народів, але найбільше він відомий своїми натхненними віршами-псалмами, що досі вважаються християнами та юдеями, як взірець віри та молитви.
Сином Давида, та одної з його жінок Вірсавії був відомий своєю мудрістю його наступник — цар Соломон.
Багатьма вченими Давид розглядається як прообраз майбутнього Месії Ісуса Христа. Сам Ісус часто згадує Давида та цитує його псалми в Новому Заповіті.
Позабіблійні згадки — Стела з Тель-Дан. Надпис на стелі згадує Дім Давида (bytdwd), тобто, династію царя Давида і підтверджує деякі біблійні події часів царя Давида та його саму історичність.
Copyright 2024 puzzlefactory.com Всі права захищені.
