Вифлеє́м або Витлеє́м (івр. בית לחם Бет-лехем «будинок хліба»; араб. بيت لحم Бейт-лахм «будинок м'яса»; грец. Βηθλεέμ) — місто в Палестині, історично відноситься до коліна Юдиного.
Розташоване на Західному березі річки Йордан, 8 км на південь від Єрусалиму, на висоті 765 м над рівнем моря. Агломерація Вифлеєм також включає міста Бейт-Яла та Бейт-Сахур. Населення становить близько 30 000 осіб , переважно палестинці християнського та мусульманського віросповідання. Християни становлять 1/3 населення, проте багато їх емігрувало у 2000—2003 роках через нестабільну ситуацію до Європи та Америки. У 1967—1995 роках місто перебувало у складі Ізраїлю, а від 1996 року, на підставі мирних переговорів, є частиною частково визнаної Палестинської автономії.
Вифлеєм є релігійним центром християн та місцем паломництва, позаяк вважається Біблією місцем народження царя Давида та Ісуса Христа. У Вифлеємі розташований Храм Різдва Христового, що збудований над гротом (чи печерою) — місці народження Ісуса Христа. Храм було збудовано 326 року римським імператором Костянтином Великим, у 529 році, після повстання самаритян, відбудований Юстиніаном І, а у ХІІ столітті відновлений хрестоносцями.
У місті є також храм св. Катерини та створений 1973 року університет. Господарство складається з ремісництва, торгівлі та дрібного промислу, у тому числі виготовлення сувенірів, гуралень, вирощування фіг та оливок. Велике значення для міста має туризм.
Від 2006 року місто повністю оточене восьмиметровим бетонним муром.
