Ветерина́р (лікар ветеринарної медицини, ветеринарний фельдшер, ветеринарний технік) — фахівець у галузі ветеринарних наук; спеціаліст, що займається ветеринарією.
Термін «Ветеринар» був вперше використаний у пресі Томасом Брауном в 1646 році.
Лі́кар ветерина́рної медици́ни — лікар, що спеціалізується на роботі з тваринами. Фахівець, що постійно працює в закладі ветеринарної медицини чи ветеринарній аптеці, або фізична особа — підприємець, яка має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та отримала ліцензію на здійснення певних видів діяльності в галузі ветеринарної медицини (у тому числі з ветеринарної практики, виробництва ветеринарних препаратів, роздрібної, гуртової торгівлі ветеринарними препаратами, проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт).
Фе́льдшер ветерина́рної медици́ни або ветерина́рний фе́льдшер — кваліфікація молодшого спеціаліста з ветеринарною освітою. На роботі в організаціях і підприємствах, пов'язаних з утриманням, розведенням та виробничим використанням тварин, забоєм худоби, переробкою продукції і сировини тваринницького походження безпосередньо підкоряється зоотехніку та/або ветеринарному лікарю. Під керівництвом ветеринарного лікаря, зоотехніка надає лікувальну та профілактичну допомогу тваринам, проводить огляди тварин, організовує підготовку тварин до огляду та лікування, здійснює підготовку інструментів та матеріалів, що використовуються для лікування тварин, забезпечує утримання їх у належному стані; консультує з питань лікування, профілактики захворювань та санітарних норм утримання тварин; здійснює контроль за санітарним станом приміщень, кормів та устаткування, проведенням їх санітарної обробки, а також здійснює обслуговування тварин, що знаходяться на карантині, в ізоляторі, на стаціонарному лікуванні; виконує технічні обов'язки по штучному осіменінні сільськогосподарських тварин, або обов'язки оператора по штучному осіменінні сільськогосподарських тварин.
