Бгаґавад-Ґіта - онлайн головоломки

Бгаґавад-Ґіта

Бгаґавад-ґіта (санскр. भगवद्गीता [bʱʌgʌˌʋʌd̪ˈgiːt̪ɑː] ( прослухати), англ. «Bhagavad Gita») — «Пісня Бгаґавана», «Божественна пісня»), одна з частин Магабгарати (Магабгарата, книга 6, гл. 25 — 42). Є одним із найважливіших священних текстів у багатьох течіях індуїзму.

Вісімнадцять глав Бгаґавад-ґіти — частина Магабгарати, тут містяться відомості з історії Індії, опис природи Бога (Бгаґавана), природи душі (атми), природи часу (кали), природи дії (карми) і природи матеріального творіння (пракріті). Інтригуюча передісторія, філософське підґрунтя й гостросюжетна розв'язка битви на полі Курукшетра детально описані в староіндійському епосі «Магабгарата». У літературі сама Ґіта вважається центральною частиною цього великого епосу про історію людства, проте з релігійної точки зору Ґіта — це самостійний твір, вік якого, за даними самої Ґіти, значно перевищує звичні для сучасної наукової парадигми мірки, складаючи понад 2 мільйони років. Теологічно Ґіта входить у розряд Упанішад і називається «Ґітопанішадою».

Бгаґавад-ґіта — видатний філософський твір, що його визнають майже всі філософські школи Індії. Усі видатні ачарії дали на неї свої коментарі. Серед них: Шрі Шанкарачар'я, Шрі Рамануджачар'я, Шрі Мадгвачар'я, Джіва Ґосвамі, Вішванатга Чакраварті, Бгактіведанта Свамі Прабгупада, Абгінавагупта (школа Кашмірського шиваїзму) та інші.

Ґіта була повідана під час битви на Курукшетрі. Приводом для Бгаґавад-ґіти була відмова від битви великого воїна та полководця Арджуни внаслідок ілюзії, яка тимчасово запанувала над ним. Тому Крішна (санскр., «той, хто приваблює всіх», «вселюблячий», також — «темний») дав йому досконалі настанови, які розсіяли його ілюзію і привели до безумовної перемоги Пандавів заради спокою та справедливості на Землі. Внутрішня ж причина полягала в тому, щоб усім заблудлим у цьому матеріальному світі душам дати можливість ясно почути просто від Бога мету людського життя — як пізнати Господа, звільнитися від ілюзії та повернутися до свого початкового стану (вічного любовного відданого служіння Богу) і на батьківщину — у духовний світ. Отже, суть писання зосереджена на пізнанні таких питань: хто є Бог і який Він, себе як душі, стосунки душі та Всевишнього (усвідомлення залежності своєї діяльності від Бога, як наслідок — необхідності посвяти її Богу, чим би ми не займалися).

За всю земну історію Ґіти було зроблено понад 600 перекладів і тлумачень цього священного тексту. Своїй нинішній популярності на Заході, у Європі і в самій Індії Бгаґавад-ґіта значною мірою зобов'язана перекладу і тлумаченню її видатним індійським релігійним діячем Бгактіведантою Свамі Прабгупадою (1896—1977 рр.) у дусі традиції бенгальського вайшнавізму (крішнаїзму), відродженого в середні віки Шрі Чайтаньєю (1486—1534 рр.).