Ахіллес
Ахілле́с, також Ахілл (грец. Aχιλλευς) — син царя мірмідонян Пелея та морської богині Фетіди, внук Еака, герой Троянської війни. Зазвичай «царство» мірмідонян доби Троянської війни розміщують у Фтіотиді, але можливо, що ця версія з'явилася лише згодом, принаймні і Еак, і Пелей відомі як володарі острова Егіна.
Прагнучи загартувати сина, Фетіда купала його у водах Стіксу, тому Ахіллес мав єдине вразливе місце — п'яту, за яку його тримала, купаючи, мати. Ахіллесу провіщали безмежну славу й загибель у Троянській війні. Фетіда переодягла дев'ятирічного хлопчика в жіноче вбрання і під іменням Пірри віддала до двору царя Скіросу Лікомеда, де він перебував у товаристві його дочок; одна з них, Деїдамія, народила від нього Неоптолема. Віщун Калхант запевнив греків, що без Ахіллеса вони не здобудуть Трої. Ахіллеса знайшов Одіссей, який під виглядом купця прибув до Лікомеда й запропонував його донькам жіночі прикраси та зброю. Дівчата кинулись до прикрас, Ахіллес вибрав зброю. (Варіант: Одіссей наказав своїм воїнам зіграти сигнал тривоги. Перелякані дівчата повтікали, а Ахіллес схопив зброю й кинувся на ворога). Одіссей намовив Ахіллеса вирушити під Трою.
В «Іліаді» Ахіллеса зображено головним героєм, взірцем сміливості й краси. Коли довелося вибирати між життям довгим, але бездіяльним, і коротким, але звитяжним, він обрав коротке. За сприяння Афіни й Гери Ахіллес здійснив чимало подвигів. Учителями Ахіллеса були Фенікс і кентавр Хірон, які навчили його мистецтву лікування, музики, їзди на коні й, годуючи лев'ячими й ведмежими нутрощами, прищепили мужність. Посварившись з Агамемноном, Ахіллес відмовився від участі у війні. Причиною розбрату була полонянка Брісеїда, яку Агамемнон відібрав у Ахіллеса. Ця сварка та пов'язані з нею події становлять основний зміст «Іліади». Ні скрута греків, ні жертви Агамемнона не змогли вгамувати гніву Ахіллеса. Але його друг Патрокл взяв у битву обладунок Ахіллеса без дозволу. Патрокл загинув від руки Гектора, і тільки тоді Ахіллес вступив у бій, щоб помститися за смерть свого дальнього родича, друга та брата по зброї. Фетіда подарувала йому коштовну зброю, яку виготував Гефест. Ахіллес примирився з Агамемноном, прийняв від нього подарунки і Брісеїду. Зміцнивши сили нектаром та амбросією, що їх подала йому Афіна, Ахіллес поспішив назустріч ворогові, хоч знає, що там на нього чекає смерть.
Троянці, втікаючи, намагалися перепливти річку Ксант; Ахіллес наздогнав їх. Тіла вбитих і потоплених зупинили течію вод, і бог річки Ксант наказав Ахіллесу укласти перемир'я. Проте герой, заохочений Посейдоном та Афіною, не схотів його послухати. Він переслідував троянців аж до міської брами. Ахіллес почав двобій з Гектором. Троянець, засліплений божественною зброєю противника, загинув від його могутніх ударів. Тіло Гектора Ахіллес прив'язав до колісниці й потягнув до свого табору. Потім урочисто поховав Патрокла. Труп Гектора Ахіллес віддав за викуп його батькові Пріаму. На цьому Гомер закінчив оповідь.
Пізніші міфи розповіли про нові подвиги Ахіллеса, серед них про переможні бої з царицею амазонок Пентесілеєю, з ефіопським царем Мемноном тощо. Ахіллес загинув біля мурів Трої напередодні її падіння. (Варіант: його вбив Паріс, стрілу якого Аполлон спрямував у вразливе місце героя — його п'яту, коли він, неозброєний, прийшов до Аполлонового храму справити шлюб з дочкою Пріама Поліксеною). Ахіллесове тіло прикрила вовною атлантида Іо (пізніше обернена на фіалку), а попіл із тіла героя, змішаний з попелом Патрокла, поховали в одній урні на острові Сігеї, де скінчила своє життя Поліксена. Грецькі герої сперечалися за зброю Ахіллеса. Вона дісталась Одіссеєві, що призвело до самогубства Аякса Теламоніда. За іншою легендою, Ахіллес похований на українському острові Зміїний.
За «Одіссеєю», тінь Ахіллеса перебувала в Аїді, де він був царем над мертвими. За іншими переказами, Фетіда віднесла синове тіло на острів Левка (Зміїний), де герой воскрес і одружився з Іфігеніею (варіанти: з Медеєю, Єленою). Культ Ахіллеса був поширений в Еліді, Спарті, Ольвії та в інших містах. У Лакедемоні Ахіллесові споруджено два храми — один у Брасії, де щороку відбувались урочистості, другий поблизу Спарти. Ім'я Ахіллеса зустрічається в ряді мікенських написів 2 тис. до н. е., тому деякі науковці вважають, що він був реальною особою.
