А́том (від дав.-гр. ἄτομος — «неподільний», найменша частинка або буквально «тіло, яке не можна розсікти навпіл»,) — з хімічної точки зору найменша, електронейтральна, хімічно неподільна частинка речовини. Фізична модель атома, загалом, докладніше розкриває подробиці його будови. Відповідно до неї, атом складається зі щільного ядра з позитивно заряджених протонів та електрично нейтральних нейтронів. Ядро оточене набагато більшою за розміром оболонкою з негативно заряджених електронів. Кількість протонів дорівнює кількості електронів, і тому атом є електрично нейтральним. В іншому випадку (при втраті чи набутті одного або кількох електронів) атом перетворюється на іон, що має певний позитивний чи негативний електричний заряд (у разі нестачі електронів такий іон називається катіоном, а у разі надлишку — аніоном). Своєю чергою, склад ядра атома визначає собою тип атома та його ізотопу: заряд ядра Z визначається кількістю протонів у ядрі, а його масове число А — сумарною кількістю нейтронів та протонів. Таким чином, атом — динамічна й складна система субатомних частинок, урівноважених електростатичною взаємодією та ядерними силами.
[[Файл:Атом C6 в кристалі графіту.png |thumb|400px| Пряме зображення атома вуглецю (C6) отримане методом денситометрії електронної хмарки із схематичним зображенням ядра. Два внутрішніх електрона створюють електронну хмарку у вигляді кулі (рожевий колір). Від атома тягнуться чотири валентні електронні хмарки. Дві з них утворюють сильні σ-зв'язки (зелений колір) з сусідніми атомами вуглецю, що розташовані в одному шарі кристала графіту. Другі дві хмарки створюють слабкі π-зв'язки між шарами (блакитний колір).
Copyright 2024 puzzlefactory.com Всі права захищені.
