Алкоголізм, або алкогольна залежність — характерна психофізична залежність від алкоголю, основою якої є його наявність в обмінних процесах людського організму, а також хвороба, яка розвивається внаслідок хронічного зловживання спиртними (алкогольними) напоями. У ширшому розумінні алкоголізм — сукупність шкідливих звичок, пов'язаних із зловживанням алкоголем, впливів на здоров'я, життя, працю і добробут людей. Психологічно має дві стадії: звичка та хвороба. Науковці також відзначають, що алкоголізм має генетичні чинники розвитку. Алкоголізм є різновидом токсикоманії.
Алкоголізм асоціюється з низкою ознак:
Хворобливий потяг до алкоголю;
Ріст толерантності (зростає витривалість до великої кількості алкоголю);
Втрата кількісного контролю;
Наявність синдрому відміни / абстинентного синдрому.Однозначним є визначення впливу алкоголю на організм людини, як порушення нормального функціонування, яке характерне появою різного роду соматичних захворювань. Ці захворювання разом з алкоголізмом на 15—17 років скорочують життя людини. Понижена працездатність мозку, яка спричинює негативні зміни в центральній нервовій системі, особливо у процесах мислення, пам'яті, уяві, сприйнятті, відчуттях. Перш за все відбувається отруєння кори головного мозку, де концентрація алкоголю на 60—70 % більша, аніж у крові. Подібні показники простежуються і на нащадках. Відхилення фізичного й розумового розвитку дітей з'являються як наслідок зачаття в нетверезому стані, або вплив алкоголю на плід, який розвивається в утробі матері. Виникає загроза епілепсії у дітей, оскільки алкоголь вільно проникає у плід крізь плаценту, пошкоджує нервову систему.
Алкоголь — наркотична отрута, яка діє насамперед на нервові клітини кори головного мозку. При цьому значно ослаблюється процес гальмування і відносно переважає процес збудження. Великі дози алкоголю чинять паралізувальний вплив на деякі відділи центральної нервової системи. При ураженні центрів довгастого мозку настає порушення терморегуляції, дихання і серцевої діяльності — так званий коматозний стан. Алкоголізм спричинює глибокі розлади діяльності шлунково-кишкового тракту, печінки, органів дихання, нирок, статевих залоз та ін. Організм залежної від алкоголю людини втрачає опірність до захворювань. Алкоголізм зумовлює стійкі порушення психіки, значне зниження працездатності, швидку стомлюваність, ослаблення пам'яті, деяку безтурботність, брехливість, несталість настрою, дратівливість і схильність до конфліктів. На ґрунті алкоголізму бувають запої, розвиваються різні психози: алкогольний делірій (біла гарячка), корсаковський психоз та інші. Алкоголізм призводить до побутових і виробничих травм, аварій на транспорті, злочинів, порушень правил громадської поведінки, руйнування сімей.
